Infinitive: шинкарюва́ти
Aspect: Imperfective
Infinitive: shynkarjuváty
Future
| Sg.1 | шинкарюва́тиму |
| Sg.2 | шинкарюва́тимеш |
| Sg.3 | шинкарюва́тиме |
| Pl.1 | шинкарюва́тимемо; шинкарюва́тимем |
| Pl.2 | шинкарюва́тимете |
| Pl.3 | шинкарюва́тимуть |
| Sg.1 | shynkarjuvátymu |
| Sg.2 | shynkarjuvátymesh |
| Sg.3 | shynkarjuvátyme |
| Pl.1 | shynkarjuvátymemo; shynkarjuvátymem |
| Pl.2 | shynkarjuvátymete |
| Pl.3 | shynkarjuvátymut' |
Present
| Sg.1 | шинкарю́ю |
| Sg.2 | шинкарю́єш |
| Sg.3 | шинкарю́є |
| Pl.1 | шинкарю́ємо; шинкарю́єм |
| Pl.2 | шинкарю́єте |
| Pl.3 | шинкарю́ють |
| Sg.1 | shynkarjúju |
| Sg.2 | shynkarjújesh |
| Sg.3 | shynkarjúje |
| Pl.1 | shynkarjújemo; shynkarjújem |
| Pl.2 | shynkarjújete |
| Pl.3 | shynkarjújut' |
Past
| Sg.m | шинкарюва́в |
| Sg.f | шинкарюва́ла |
| Sg.n | шинкарюва́ло |
| Pl | шинкарюва́ли |
| Sg.m | shynkarjuváv |
| Sg.f | shynkarjuvála |
| Sg.n | shynkarjuválo |
| Pl | shynkarjuvály |
Imperative
| Sg.2 | шинкарю́й |
| Pl.1 | шинкарю́ймо |
| Pl.2 | шинкарю́йте |
| Sg.2 | shynkarjúj |
| Pl.1 | shynkarjújmo |
| Pl.2 | shynkarjújte |
Gerund
| Imperfective | шинкарю́ючи |
| Perfective | шинкарюва́вши |
Gerund
| Imperfective | shynkarjújuchy |
| Perfective | shynkarjuvávshy |
Impersonal Form
Impersonal Form
Other
Other
Verbs conjugated like шинкарювати
регентувати,
домувати,
чимчикувати,
дедукувати,
компанувати,
шлакувати,
босякувати,
співіснувати,
шинкарювати,
ночувати,
контрастувати,
писарювати,
ватажкувати,
емігрувати,
кулакувати,
шпацирувати,
прикажчикувати,
буксувати,
фумігувати,
драпцювати, etc. (List truncated at 20 verbs)
Translations
Etymology
Sample Sentences