Infinitive: кулакува́ти
Aspect: Imperfective
Infinitive: kulakuváty
Future
| Sg.1 | кулакува́тиму |
| Sg.2 | кулакува́тимеш |
| Sg.3 | кулакува́тиме |
| Pl.1 | кулакува́тимемо; кулакува́тимем |
| Pl.2 | кулакува́тимете |
| Pl.3 | кулакува́тимуть |
| Sg.1 | kulakuvátymu |
| Sg.2 | kulakuvátymesh |
| Sg.3 | kulakuvátyme |
| Pl.1 | kulakuvátymemo; kulakuvátymem |
| Pl.2 | kulakuvátymete |
| Pl.3 | kulakuvátymut' |
Present
| Sg.1 | кулаку́ю |
| Sg.2 | кулаку́єш |
| Sg.3 | кулаку́є |
| Pl.1 | кулаку́ємо; кулаку́єм |
| Pl.2 | кулаку́єте |
| Pl.3 | кулаку́ють |
| Sg.1 | kulakúju |
| Sg.2 | kulakújesh |
| Sg.3 | kulakúje |
| Pl.1 | kulakújemo; kulakújem |
| Pl.2 | kulakújete |
| Pl.3 | kulakújut' |
Past
| Sg.m | кулакува́в |
| Sg.f | кулакува́ла |
| Sg.n | кулакува́ло |
| Pl | кулакува́ли |
| Sg.m | kulakuváv |
| Sg.f | kulakuvála |
| Sg.n | kulakuválo |
| Pl | kulakuvály |
Imperative
| Sg.2 | кулаку́й |
| Pl.1 | кулаку́ймо |
| Pl.2 | кулаку́йте |
| Sg.2 | kulakúj |
| Pl.1 | kulakújmo |
| Pl.2 | kulakújte |
Gerund
| Imperfective | кулаку́ючи |
| Perfective | кулакува́вши |
Gerund
| Imperfective | kulakújuchy |
| Perfective | kulakuvávshy |
Impersonal Form
Impersonal Form
Other
Other
Verbs conjugated like кулакувати
регентувати,
домувати,
чимчикувати,
дедукувати,
компанувати,
шлакувати,
босякувати,
співіснувати,
шинкарювати,
ночувати,
контрастувати,
писарювати,
ватажкувати,
емігрувати,
кулакувати,
шпацирувати,
прикажчикувати,
буксувати,
фумігувати,
драпцювати, etc. (List truncated at 20 verbs)
Translations
Etymology
Sample Sentences