Infinitive: зазнава́тися; зазнава́тись
Aspect: Imperfective
Infinitive: zaznavátysja; zaznavátys'
Future
| Sg.1 | зазнава́тимуся; зазнава́тимусь |
| Sg.2 | зазнава́тимешся |
| Sg.3 | зазнава́тиметься |
| Pl.1 | зазнава́тимемося; зазнава́тимемось; зазнава́тимемся |
| Pl.2 | зазнава́тиметеся; зазнава́тиметесь |
| Pl.3 | зазнава́тимуться |
| Sg.1 | zaznavátymusja; zaznavátymus' |
| Sg.2 | zaznavátymeshsja |
| Sg.3 | zaznavátymet'sja |
| Pl.1 | zaznavátymemosja; zaznavátymemos'; zaznavátymemsja |
| Pl.2 | zaznavátymetesja; zaznavátymetes' |
| Pl.3 | zaznavátymut'sja |
Present
| Sg.1 | зазнаю́ся; зазнаю́сь |
| Sg.2 | зазнає́шся |
| Sg.3 | зазнає́ться |
| Pl.1 | зазнаємо́ся; зазнаємо́сь; зазнає́мся |
| Pl.2 | зазнаєте́ся; зазнаєте́сь |
| Pl.3 | зазнаю́ться |
| Sg.1 | zaznajúsja; zaznajús' |
| Sg.2 | zaznajéshsja |
| Sg.3 | zaznajét'sja |
| Pl.1 | zaznajemósja; zaznajemós'; zaznajémsja |
| Pl.2 | zaznajetésja; zaznajetés' |
| Pl.3 | zaznajút'sja |
Past
| Sg.m | зазнава́вся; зазнава́всь |
| Sg.f | зазнава́лася; зазнава́лась |
| Sg.n | зазнава́лося; зазнава́лось |
| Pl | зазнава́лися; зазнава́лись |
| Sg.m | zaznavávsja; zaznavávs' |
| Sg.f | zaznaválasja; zaznaválas' |
| Sg.n | zaznaválosja; zaznaválos' |
| Pl | zaznaválysja; zaznaválys' |
Imperative
| Sg.2 | зазнава́йся |
| Pl.1 | зазнава́ймося; зазнава́ймось |
| Pl.2 | зазнава́йтеся; зазнава́йтесь |
| Sg.2 | zaznavájsja |
| Pl.1 | zaznavájmosja; zaznavájmos' |
| Pl.2 | zaznavájtesja; zaznavájtes' |
Gerund
| Imperfective | зазнаючи́сь |
| Perfective | зазнава́вшись |
Gerund
| Imperfective | zaznajuchýs' |
| Perfective | zaznavávshys' |
Impersonal Form
Impersonal Form
Other
Other
Verbs conjugated like зазнаватися
передаватися,
піддаватися,
розставатися,
зізнаватися,
запізнаватися,
пізнаватися,
доставатися,
обізнаватися,
перепродаватися,
віддаватися,
даватися,
дознаватися,
признаватися,
обдаватися,
продаватися,
удаватися,
зазнаватися,
діставатися,
переграватися,
здаватися, etc. (List truncated at 20 verbs)
Translations
Etymology
Sample Sentences