Infinitive: дедукува́ти
Aspect: Perfective
Infinitive: dedukuváty
Future
| Sg.1 | дедукува́тиму |
| Sg.2 | дедукува́тимеш |
| Sg.3 | дедукува́тиме |
| Pl.1 | дедукува́тимемо; дедукува́тимем |
| Pl.2 | дедукува́тимете |
| Pl.3 | дедукува́тимуть |
| Sg.1 | dedukuvátymu |
| Sg.2 | dedukuvátymesh |
| Sg.3 | dedukuvátyme |
| Pl.1 | dedukuvátymemo; dedukuvátymem |
| Pl.2 | dedukuvátymete |
| Pl.3 | dedukuvátymut' |
Present
| Sg.1 | дедуку́ю |
| Sg.2 | дедуку́єш |
| Sg.3 | дедуку́є |
| Pl.1 | дедуку́ємо; дедуку́єм |
| Pl.2 | дедуку́єте |
| Pl.3 | дедуку́ють |
| Sg.1 | dedukúju |
| Sg.2 | dedukújesh |
| Sg.3 | dedukúje |
| Pl.1 | dedukújemo; dedukújem |
| Pl.2 | dedukújete |
| Pl.3 | dedukújut' |
Past
| Sg.m | дедукува́в |
| Sg.f | дедукува́ла |
| Sg.n | дедукува́ло |
| Pl | дедукува́ли |
| Sg.m | dedukuváv |
| Sg.f | dedukuvála |
| Sg.n | dedukuválo |
| Pl | dedukuvály |
Imperative
| Sg.2 | дедуку́й |
| Pl.1 | дедуку́ймо |
| Pl.2 | дедуку́йте |
| Sg.2 | dedukúj |
| Pl.1 | dedukújmo |
| Pl.2 | dedukújte |
Gerund
| Imperfective | дедуку́ючи |
| Perfective | дедукува́вши |
Gerund
| Imperfective | dedukújuchy |
| Perfective | dedukuvávshy |
Impersonal Form
Impersonal Form
Other
Other
Verbs conjugated like дедукувати
регентувати,
домувати,
чимчикувати,
дедукувати,
компанувати,
шлакувати,
босякувати,
співіснувати,
шинкарювати,
ночувати,
контрастувати,
писарювати,
ватажкувати,
емігрувати,
кулакувати,
шпацирувати,
прикажчикувати,
буксувати,
фумігувати,
драпцювати, etc. (List truncated at 20 verbs)
Translations
Etymology
Sample Sentences