Infinitive: ви́зволити
Aspect: Perfective
Infinitive: výzvolyty
Future
| Sg.1 | ви́зволю |
| Sg.2 | ви́зволиш |
| Sg.3 | ви́зволить |
| Pl.1 | ви́зволимо; ви́зволим |
| Pl.2 | ви́зволите |
| Pl.3 | ви́зволять |
| Sg.1 | výzvolju |
| Sg.2 | výzvolysh |
| Sg.3 | výzvolyt' |
| Pl.1 | výzvolymo; výzvolym |
| Pl.2 | výzvolyte |
| Pl.3 | výzvoljat' |
Past
| Sg.m | ви́зволив |
| Sg.f | ви́зволила |
| Sg.n | ви́зволило |
| Pl | ви́зволили |
| Sg.m | výzvolyv |
| Sg.f | výzvolyla |
| Sg.n | výzvolylo |
| Pl | výzvolyly |
Imperative
| Sg.2 | ви́зволи |
| Pl.1 | ви́зволімо; ви́зволім |
| Pl.2 | ви́зволіть |
| Sg.2 | výzvoly |
| Pl.1 | výzvolimo; výzvolim |
| Pl.2 | výzvolit' |
Impersonal Form
ви́зволено
Impersonal Form
výzvoleno
Other
| Past passive participle | ви́зволений |
Other
| Past passive participle | výzvolenyj |
Verbs conjugated like визволити
висвердлити,
висвітлити,
вив'ялити,
вияснити,
витворити,
вибруднити,
виборознити,
вихилити,
витралити,
висріблити,
виговорити,
вихвалити,
викоренити,
визубрити,
витіснити,
виманити,
вигострити,
виморити,
вимолити,
вискоблити, etc. (List truncated at 20 verbs)
Translations
Etymology
From ви́- (vý-) + зво́лити (zvólyty). Compare Russian вы́зволить (výzvolitʹ), Polish wyzwolić. See: Russian '
вы́зволить', Polish '
wyzwolić'.
Sample Sentences
-
[...] Тваринам кипіла у жилах кров з обурення, коли вони чули що діється з їхніми товаришами, нераз вони голосно домагалися дозволу, одностайно вирушивши, напасти на Хутір Дериполе, прогнати людей та визволити тварин. Але Квікун радив їм уникати невчасних вчинків і довіряти стратегії Товариша Наполеона.
(Kolhosp Tvaryn)